1 І говорив Господь Йову й сказав:
2 „Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огу́дник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!“
3 І Йов відповів Господе́ві й сказав:
4 „Оце я знікче́мнів, — що ж маю Тобі відповісти? Я кладу́ свою руку на уста свої.
5 Я раз говорив був, і вже не скажу́, а вдруге — і більш не дода́м“!
6 І відповів Господь Йову із бурі й сказав:
7 „Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на: Я буду питати тебе, — ти ж поя́снюй Мені!
8 Чи ти хочеш пору́шити право Моє, винува́тити Мене, щоб опра́вданим бути?
9 Коли маєш раме́но, як Бог, і голосом ти загрими́ш, немов Він,
10 то окрась Ти себе пишното́ю й вели́чністю, зодягни́ся у славу й красу́!
11 Розпоро́ш лютість гніву свого́, і поглянь на все горде — й прини́зь ти його́!
12 Поглянь на все горде — й його впокори́, поспиха́й нечестивих на їхньому місці,
13 поховай їх у по́росі ра́зом, а їхні обличчя обви́й в укритті́.
14 Тоді й Я тебе сла́вити буду, як правиця твоя допоможе тобі!
15 А ось бегемо́т , що його Я створив, як тебе, — траву, як худо́ба велика, він їсть.
16 Ото сила його в його сте́гнах, його ж мі́цність — у м'я́зах його живота́.
17 Випросто́вує він, немов ке́дра, свойо́го хвоста́, жили сте́гон його поспліта́лись.
18 Його кості — немов мідяні оті ру́ри, костома́хи його — як ті пру́ття залізні.
19 Голова оце Божих доріг; і тільки Творе́ць його може зблизи́ти до нього меча.
20 Бо гори прино́сять поживу йому, і там гра́ється вся звірина́ польова́.
21 Під ло́тосами він виле́жується, в укритті́ очере́ту й болота.
22 Ло́тоси тінню своєю вкривають його, топо́лі поточні його обгорта́ють.
23 Ось підійма́ється рі́чка, та він не боїться її, він безпечний, хоча б сам Йорда́н йому в па́щу впливав!
24 Хто може схопи́ти його в його о́чах, гака́ми ніздрю́ продіра́вити?
