Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова́ цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула,
2
то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
3
Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
4
Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
5
Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
6
Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили.
7
В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
8
Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
9
із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
10
Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
11
Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
12
Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
13
Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
14
І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
15
Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
