1 לַמְנַצֵּ֗חַ Керівнику–хору מִזְמ֥וֹר Псалом לְדָוִֽד׃ Давидів בְּךָ֖ В–Тобі יְהוָ֣ה ГОСПОДИ חָ֭סִיתִי я–сховаюся אַל־ нехай–не אֵב֣וֹשָׁה буду–посоромлений לְעוֹלָ֑ם ніколи בְּצִדְקָתְךָ֥ в–праведності–Твоїй פַלְּטֵֽנִי׃ визволи–мене
Давидів. Пісня навча́льна.
2 הַטֵּ֤ה Прихили אֵלַ֨י ׀ до–мене אָזְנְךָ֮ вухо–Твоє מְהֵרָ֪ה швидко הַצִּ֫ילֵ֥נִי визволи–мене הֱיֵ֤ה будь לִ֨י ׀ мені לְֽצוּר־ скелею מָ֭עוֹז міцною לְבֵ֥ית домом מְצוּד֗וֹת твердині לְהוֹשִׁיעֵֽנִי׃ щоб–спасти–мене
блаженна люди́на, що Госпо́дь їй гріха́ не залічить, що нема в її дусі лука́вства!
3 כִּֽי־ бо סַלְעִ֣י скеля–моя וּמְצוּדָתִ֣י і–твердиня–моя אָ֑תָּה Ти וּלְמַ֥עַן і–задля שִׁ֝מְךָ֗ імені–Твого תַּֽנְחֵ֥נִי веди–мене וּֽתְנַהֲלֵֽנִי׃ і–направляй–мене
Коли я мовчав, спорохня́віли кості мої в цілоде́нному зо́йку моєму,
4 תּוֹצִיאֵ֗נִי Виведи–мене מֵרֶ֣שֶׁת з–сітки ז֭וּ цієї טָ֣מְנוּ що–сховали לִ֑י для–мене כִּֽי־ бо אַ֝תָּה Ти מָֽעוּזִּֽי׃ твердиня–моя
бо рука Твоя вдень та вночі надо мною тяжи́ть, і воло́га моя обернулась на літню посу́ху! Се́ла.
5 בְּיָדְךָ֮ В–руку–Твою אַפְקִ֪יד я–передаю ר֫וּחִ֥י дух–мій פָּדִ֖יתָה Ти–викупив אוֹתִ֥י мене יְהוָ֗ה ГОСПОДИ אֵ֣ל Боже אֱמֶֽת׃ істини
Я відкрив Тобі гріх свій, і не сховав був провини своєї. Я сказав був: „Признаю́ся в просту́пках своїх перед Господом!“ і провину мого гріха Ти простив. Се́ла.
6 שָׂנֵ֗אתִי Я–зненавидів הַשֹּׁמְרִ֥ים тих–хто–шанують הַבְלֵי־ марноту שָׁ֑וְא марну וַ֝אֲנִ֗י а–я אֶל־ на יְהוָ֥ה ГОСПОДА בָּטָֽחְתִּי׃ покладаюся
Тому кожен побожний відпові́дного ча́су молитися буде до Тебе, і навіть велика нава́ла води не дося́гне до нього!
7 אָגִ֥ילָה Я–буду–радіти וְאֶשְׂמְחָ֗ה і–веселитися בְּחַ֫סְדֶּ֥ךָ в–милості–Твоїй אֲשֶׁ֣ר бо רָ֭אִיתָ Ти–побачив אֶת־ — עָנְיִ֑י страждання–моє יָ֝דַ֗עְתָּ Ти–пізнав בְּצָר֥וֹת в–скорботах נַפְשִֽׁי׃ душу–мою
Ти покро́ва моя, Ти від у́тиску бу́деш мене стерегти́, Ти обго́рнеш мене радістю спасі́ння! Се́ла. 8 „Я зроблю́ тебе мудрим, і буду навчати тебе у доро́зі, якою ти будеш ходи́ти, Я дам тобі раду, Моє око вважає на те́бе!
8 וְלֹ֣א і–не הִ֭סְגַּרְתַּנִי віддав–мене בְּיַד־ в–руку אוֹיֵ֑ב ворога הֶֽעֱמַ֖דְתָּ Ти–поставив בַמֶּרְחָ֣ב на–просторі רַגְלָֽי׃ ноги–мої
9 חָנֵּ֥נִי Помилуй–мене יְהוָה֮ ГОСПОДИ כִּ֤י бо צַ֫ר־ тісно לִ֥י мені עָשְׁשָׁ֖ה знемогло בְכַ֥עַס від–горя עֵינִ֗י око–моє נַפְשִׁ֥י душа–моя וּבִטְנִֽי׃ і–нутро–моє
Не будьте, як кінь, як той мул нерозумні, що їх треба прибо́ркати оздо́бою їхньою — вуди́лом і вузде́чкою, як до тебе вони не зближа́ються“.
10 כִּ֤י бо כָל֪וּ згасло בְיָג֡וֹן в–скорботі חַיַּי֮ життя–моє וּשְׁנוֹתַ֪י і–роки–мої בַּאֲנָ֫חָ֥ה в–зітханні כָּשַׁ֣ל знемогла בַּעֲוֺנִ֣י через–провину–мою כֹחִ֑י сила–моя וַעֲצָמַ֥י і–кості–мої עָשֵֽׁשׁוּ׃ виснажилися
Багато хворі́б — на безбожного, хто ж наді́ю свою покладає на Господа — того милість ото́чує!
11 מִכָּל־ Через–усіх צֹרְרַ֨י утискувачів–моїх הָיִ֪יתִי я–став חֶרְפָּ֡ה ганьбою וְלִשֲׁכֵנַ֨י ׀ і–для–сусідів–моїх מְאֹד֮ дуже וּפַ֪חַד і–страхом לִֽמְיֻדָּ֫עָ֥י для–знайомих–моїх רֹאַ֥י ті–хто–бачили–мене בַּח֑וּץ на–вулиці נָדְד֥וּ тікали מִמֶּֽנִּי׃ від–мене
Веселі́тесь у Го́споді, і тіштеся, праведні, і співайте із радістю, всі щиросе́рді!
12 נִ֭שְׁכַּחְתִּי Я–забутий כְּמֵ֣ת як–мертвець מִלֵּ֑ב із–серця הָ֝יִ֗יתִי я–став כִּכְלִ֥י як–посудина אֹבֵֽד׃ розбита
13 כִּ֤י Бо שָׁמַ֨עְתִּי ׀ я–чув דִּבַּ֥ת наклеп רַבִּים֮ багатьох מָג֪וֹר жах מִסָּ֫בִ֥יב довкола בְּהִוָּסְדָ֣ם коли–вони–змовлялися יַ֣חַד разом עָלַ֑י проти–мене לָקַ֖חַת забрати נַפְשִׁ֣י душу–мою זָמָֽמוּ׃ замишляли
14 וַאֲנִ֤י ׀ А–я עָלֶ֣יךָ на–Тебе בָטַ֣חְתִּי покладаюся יְהוָ֑ה ГОСПОДИ אָ֝מַ֗רְתִּי я–говорю אֱלֹהַ֥י Боже–мій אָֽתָּה׃ Ти
15 בְּיָדְךָ֥ В–руці–Твоїй עִתֹּתָ֑י часи–мої הַצִּ֘ילֵ֤נִי визволи–мене מִיַּד־ від–руки א֝וֹיְבַ֗י ворогів–моїх וּמֵרֹדְפָֽי׃ і–переслідувачів–моїх
16 הָאִ֣ירָה Освіти פָ֭נֶיךָ обличчя–Твоє עַל־ над עַבְדֶּ֑ךָ слугою–Твоїм ה֖וֹשִׁיעֵ֣נִי спаси–мене בְחַסְדֶּֽךָ׃ милістю–Твоєю
17 יְֽהוָ֗ה ГОСПОДИ אַל־ нехай–не אֵ֭בוֹשָׁה буду–посоромлений כִּ֣י бо קְרָאתִ֑יךָ я–кличу–Тебе יֵבֹ֥שׁוּ нехай–будуть–посоромлені רְ֝שָׁעִ֗ים нечестиві יִדְּמ֥וּ нехай–змовкнуть לִשְׁאֽוֹל׃ в–шеолі
18 תֵּ֥אָלַ֗מְנָה Нехай–оніміють שִׂפְתֵ֫י уста שָׁ֥קֶר брехливі הַדֹּבְר֖וֹת що–говорять עַל־ проти צַדִּ֥יק праведного עָתָ֗ק зухвало בְּגַאֲוָ֥ה в–гордості וָבֽוּז׃ і–погорді
19 מָ֤ה Як רַֽב־ велика טוּבְךָ֮ доброта–Твоя אֲשֶׁר־ яку צָפַ֪נְתָּ Ти–сховав לִּֽירֵ֫אֶ֥יךָ для–тих–хто–боїться–Тебе פָּ֭עַלְתָּ Ти–здійснив לַחֹסִ֣ים для–тих–хто–сховується בָּ֑ךְ в–Тобі נֶ֝֗גֶד на–очах בְּנֵ֣י синів אָדָם׃ людських
20 תַּסְתִּירֵ֤ם ׀ Ти–сховуєш–їх בְּסֵ֥תֶר в–таємниці פָּנֶיךָ֮ обличчя–Твого מֵֽרֻכְסֵ֫י від–підступів אִ֥ישׁ людських תִּצְפְּנֵ֥ם Ти–ховаєш–їх בְּסֻכָּ֗ה в–курені מֵרִ֥יב від–сварки לְשֹׁנֽוֹת׃ язиків
21 בָּר֥וּךְ Благословенний יְהוָ֑ה ГОСПОДЬ כִּ֥י бо הִפְלִ֘יא Він–явив–дивовижно חַסְדּ֥וֹ милість–Свою לִ֝֗י мені בְּעִ֣יר в–місті מָצֽוֹר׃ обложеному
22 וַאֲנִ֤י ׀ А–я אָ֘מַ֤רְתִּי говорив בְחָפְזִ֗י в–поспіху–моїм נִגְרַזְתִּי֮ я–відкинутий מִנֶּ֪גֶד від עֵ֫ינֶ֥יךָ очей–Твоїх אָכֵ֗ן але שָׁ֭מַעְתָּ Ти–почув ק֥וֹל голос תַּחֲנוּנַ֗י благань–моїх בְּשַׁוְּעִ֥י коли–я–волав אֵלֶֽיךָ׃ до–Тебе
23 אֶֽהֱב֥וּ Любіть אֶת־ — יְהוָ֗ה ГОСПОДА כָּֽל־ усі חֲסִ֫ידָ֥יו вірні–Його אֱ֭מוּנִים вірних נֹצֵ֣ר охороняє יְהוָ֑ה ГОСПОДЬ וּמְשַׁלֵּ֥ם і–відплачує עַל־ щедро יֶ֝֗תֶר надміру עֹשֵׂ֥ה тим–хто–чинить גַאֲוָֽה׃ гордість
24 חִ֭זְקוּ Будьте–мужніми וְיַאֲמֵ֣ץ і–нехай–зміцниться לְבַבְכֶ֑ם серце–ваше כָּל־ усі הַ֝מְיַחֲלִ֗ים хто–сподівається לַיהוָֽה׃ на–ГОСПОДА
