1 הֵ֥ן Ось לְצֶ֖דֶק за–правдою יִמְלָךְ־ царюватиме מֶ֑לֶךְ цар וּלְשָׂרִ֖ים і–князі לְמִשְׁפָּ֥ט за–справедливістю יָשֹֽׂרוּ׃ правитимуть
Тож за праведністю царюва́тиме цар, а князі володі́тимуть за правосу́ддям.
2 וְהָיָה־ І–буде אִ֥ישׁ кожен כְּמַֽחֲבֵא־ як–укриття–від ר֖וּחַ вітру וְסֵ֣תֶר і–захист–від זָ֑רֶם бурі כְּפַלְגֵי־ як–потоки מַ֣יִם води בְּצָי֔וֹן в–посушливій–землі כְּצֵ֥ל як–тінь סֶֽלַע־ скелі כָּבֵ֖ד могутньої בְּאֶ֥רֶץ в–землі עֲיֵפָֽה׃ стомленій
І станеться кожен, як за́хист від вітру, і немов та заслона від зли́ви, як пото́ки води на пустині, як тінь скелі тяжко́ї на спраглій землі.
3 וְלֹ֥א І–не תִשְׁעֶ֖ינָה заплющаться עֵינֵ֣י очі רֹאִ֑ים тих–хто–бачить וְאָזְנֵ֥י і–вуха שֹׁמְעִ֖ים тих–хто–слухає תִּקְשַֽׁבְנָה׃ уважатимуть
І не будуть заплю́щені очі видю́щих, і слухатимуть ву́ха тих, які слухають!
4 וּלְבַ֥ב І–серце נִמְהָרִ֖ים поспішних יָבִ֣ין зрозуміє לָדָ֑עַת знання וּלְשׁ֣וֹן і–язик עִלְּגִ֔ים заїкуватих תְּמַהֵ֖ר поспішить לְדַבֵּ֥ר говорити צָחֽוֹת׃ ясно
І знання́ розумітиме серце нерозва́жних, а язик недорі́куватих поспішить говорити вира́зно.
5 לֹֽא־ Не יִקָּרֵ֥א називатимуть ע֛וֹד більше לְנָבָ֖ל нерозумного נָדִ֑יב шляхетним וּלְכִילַ֕י і–скнару לֹ֥א не יֵֽאָמֵ֖ר скажуть שֽׁוֹעַ׃ щедрим
Не будуть вже кликати достойним глупця́, а на обма́нця не скажуть шляхе́тний,
6 כִּ֤י Бо נָבָל֙ нерозумний נְבָלָ֣ה нерозумне יְדַבֵּ֔ר говорить וְלִבּ֖וֹ і–серце–його יַעֲשֶׂה־ чинить אָ֑וֶן беззаконня לַעֲשׂ֣וֹת щоб–творити חֹ֗נֶף нечестя וּלְדַבֵּ֤ר і–говорити אֶל־ проти יְהוָה֙ ГОСПОДА תּוֹעָ֔ה оману לְהָרִיק֙ щоб–спустошувати נֶ֣פֶשׁ душу רָעֵ֔ב голодного וּמַשְׁקֶ֥ה і–напій צָמֵ֖א спраглого יַחְסִֽיר׃ відбирати
бо глупо́ту говорить безумний, а серце його беззаконня вчиняє, щоб робити лукавство, та щоб говорити до Господа слово облу́дне, щоб душу голодного ви́порожнити й напо́ю позбавити спра́глого!
7 וְכֵלַ֖י І–підступний כֵּלָ֣יו засоби–його רָעִ֑ים злі ה֚וּא він זִמּ֣וֹת підступи יָעָ֔ץ замишляє לְחַבֵּ֤ל щоб–занапастити [ענוים] — (עֲנִיִּים֙) бідних בְּאִמְרֵי־ словами שֶׁ֔קֶר брехні וּבְדַבֵּ֥ר і–коли–говорить אֶבְי֖וֹן нужденний מִשְׁפָּֽט׃ суд
А лукавий — лихі його чини: він лихе замишляє, щоб ни́щити скро́мних словами брехли́вими, як убогий говорить про право,
8 וְנָדִ֖יב Але–шляхетний נְדִיב֣וֹת шляхетне יָעָ֑ץ замишляє וְה֖וּא і–він עַל־ на נְדִיב֥וֹת шляхетному יָקֽוּם׃ встоїть פ —
а шляхе́тний міркує шляхе́тне, і стоїть при шляхе́тному.
9 נָשִׁים֙ Жінки שַֽׁאֲנַנּ֔וֹת безтурботні קֹ֖מְנָה встаньте שְׁמַ֣עְנָה послухайте קוֹלִ֑י голос–мій בָּנוֹת֙ доньки בֹּֽטח֔וֹת самовпевнені הַאְזֵ֖נָּה прислухайтесь אִמְרָתִֽי׃ до–слова–мого
Устаньте, безжу́рні жінки́, почуйте мій голос, дочки безтурботні, послухайте сло́ва мого!
10 יָמִים֙ Дні עַל־ понад שָׁנָ֔ה рік תִּרְגַּ֖זְנָה затремтите בֹּֽטְח֑וֹת самовпевнені כִּ֚י бо כָּלָ֣ה закінчиться בָצִ֔יר збір–винограду אֹ֖סֶף жнива בְּלִ֥י не יָבֽוֹא׃ настануть
Днів багато на рік ви, безтурботні, тремті́тимете, бо збір винограду скінчи́вся, а згрома́дження пло́ду не при́йде!
11 חִרְדוּ֙ Здригніться שַֽׁאֲנַנּ֔וֹת безтурботні רְגָ֖זָה затремтіть בֹּֽטְח֑וֹת самовпевнені פְּשֹׁ֣טָֽה зніміть–одяг וְעֹ֔רָה і–оголіться וַחֲג֖וֹרָה і–підперезайтесь עַל־ по חֲלָצָֽיִם׃ стегнах
Тремтіть, ви безжу́рні, дрижіть, безтурбо́тні, роздягніться, себе обнажі́ть, опережі́ться по сте́гнах!
12 עַל־ По שָׁדַ֖יִם грудях סֹֽפְדִ֑ים бийте–себе עַל־ за שְׂדֵי־ полями חֶ֕מֶד прекрасними עַל־ за גֶּ֖פֶן виноградником פֹּרִיָּֽה׃ родючим
За прина́дні поля́ будуть битися в груди, за виноградник урожайний.
13 עַ֚ל На אַדְמַ֣ת землю עַמִּ֔י народу–мого ק֥וֹץ терен שָׁמִ֖יר і–будяк תַּֽעֲלֶ֑ה виростуть כִּ֚י бо עַל־ на כָּל־ всі בָּתֵּ֣י доми מָשׂ֔וֹשׂ веселощів קִרְיָ֖ה місто עַלִּיזָֽה׃ галасливе
На землі́ цій наро́ду мого зійде те́рен й будя́ччя, по всіх домах радости спалени́на, на місті веселому.
14 כִּֽי־ Бо אַרְמ֣וֹן палац נֻטָּ֔שׁ покинутий הֲמ֥וֹן гамір עִ֖יר міста עֻזָּ֑ב залишений עֹ֣פֶל Офел וָבַ֜חַן і–вартова–вежа הָיָ֨ה стали בְעַ֤ד замість מְעָרוֹת֙ печер עַד־ до עוֹלָ֔ם віку מְשׂ֥וֹשׂ радістю פְּרָאִ֖ים диких–ослів מִרְעֵ֥ה пасовиськом עֲדָרִֽים׃ стад
Бо па́лац опу́щений буде, міський го́мін замо́вкне, О́фел та ба́шта навік стануть я́мами, радістю диких ослів, пасови́ськом чері́д,
15 עַד־ Доки–не יֵ֨עָרֶ֥ה виллється עָלֵ֛ינוּ на–нас ר֖וּחַ Дух מִמָּר֑וֹם з–висоти וְהָיָ֤ה і–стане מִדְבָּר֙ пустеля לַכַּרְמֶ֔ל родючим–садом [וכרמל] — (וְהַכַּרְמֶ֖ל) а–родючий–сад לַיַּ֥עַר за–ліс יֵחָשֵֽׁב׃ вважатиметься
аж Дух з височини́ проллє́ться на нас, а пустиня в садо́к обе́рнеться, а садок порахо́ваний буде за ліс!
16 וְשָׁכַ֥ן І–оселиться בַּמִּדְבָּ֖ר у–пустелі מִשְׁפָּ֑ט правосуддя וּצְדָקָ֖ה і–праведність בַּכַּרְמֶ֥ל у–родючому–саду תֵּשֵֽׁב׃ перебуватиме
Тоді пробува́тиме право в пустині, на ниві ж родючій сидітиме правда.
17 וְהָיָ֛ה І–буде מַעֲשֵׂ֥ה ділом הַצְּדָקָ֖ה праведності שָׁל֑וֹם мир וַֽעֲבֹדַת֙ і–служінням הַצְּדָקָ֔ה праведності הַשְׁקֵ֥ט спокій וָבֶ֖טַח і–безпека עַד־ до עוֹלָֽם׃ віку
І буде роботою істини — мир, а працею правди — спокійність й безпе́ка навіки.
18 וְיָשַׁ֥ב І–житиме עַמִּ֖י народ–мій בִּנְוֵ֣ה у–мирному שָׁל֑וֹם оселі וּֽבְמִשְׁכְּנוֹת֙ і–в–надійних מִבְטַחִ֔ים житлах וּבִמְנוּחֹ֖ת і–в–спокійних שַׁאֲנַנּֽוֹת׃ місцях–відпочинку
І осяде наро́д мій у мешка́нні спокі́йнім, і в безпечних місця́х, і в спокійних місцях відпочи́нку.
19 וּבָרַ֖ד І–град בְּרֶ֣דֶת при–падінні הַיָּ֑עַר лісу וּבַשִּׁפְלָ֖ה і–в–низину תִּשְׁפַּ֥ל принизиться הָעִֽיר׃ місто
І буде па́дати град на пова́лений ліс, і зни́зиться місто в долину.
20 אַשְׁרֵיכֶ֕ם Блаженні–ви זֹרְעֵ֖י хто–сіє עַל־ при כָּל־ всіх מָ֑יִם водах מְשַׁלְּחֵ֥י хто–випускає רֶֽגֶל־ ногу הַשּׁ֖וֹר вола וְהַחֲמֽוֹר׃ та–осла ס —
Блаженні ви, сівачі понад всякими во́дами, що відпуска́єте ногу воло́ві й ослові на волю!
